Бункєр < Дудай Джаляб >
   Сайт глобальной аналітикі      

Інтєлігенція - Ге


Дійові особи:

Зек - дєсідєнт, жлоб, падлюка та бик.
Очкарік - інтелігентний мудак.
Зоя - стара та брудна блядина.
Маня - істєрічка, курва та жидовка.
Мальчіш-Кібальчіш - боєц.

Дія перша

Страшна квартира на третьому поверсі аварійної сталінкі.
Скрізь брудне скло великого окна з побитою шибкою світить весняне сонце.
Посеред хати стоїть чорний стіл. На столі червоніє порожня труна.
Біля столу наставлено багато пляшок без етікеток від самогону "Бренді".

На стіні висить величезний портрет, з якого уважно дивиться жидовський філософ Карл Маркс.
Поряд на подряпаному дивані сплять старий дєсідєнт Зек та інтелігентний падло Очкарік.
Чути страшний регіт - за вікном хтось пролітає та, як гівно, хлюпається десь на землю.
Зек прокидається.

Зек: Заєбісь наснилося! Йомайо!
Очкарік (крізь сон): ... на Пасху - ма бути вєщій, ...
Зек: Таке наче щось воно так, а потім його хуєм верхи, піздєц, я такой - о блядь, а воно сука, хуяк, та на Прівоз втекло ... заєбісь?!!!
Очкарік: К дєньгам, або я єбу !
Зек: Та воно не всьо так просто, Жора !
Очкарік: От у нас в КБ був один поц, так він чортів бачив. Буває сидить посеред кабінету, а потім як ригне, та ну єбошити себе головою об стіл - то його чорти гризли. Або полюбляв шію руками вивертати, аж доки там щось не лусне - ото гієна огнєная !
Зек: Релігіозна профанація.
Очкарік: А от як лусне, то він чує, що чорти втекли і знов порядна людина. Водку пили разом, культурно посідили так. Це тоді як ото Ванюша під трактор попав.
Зек: Ну і до чого тут чорти? Все це хуйня.
Очкарік: Нє кажіть, як раз на Пасху той поц нажрався і оглох ...
Зек: І що ?
Очкарік: Нічого, шію зламав нахуй.
Знов чути страшний регіт. Хтось пролетів та йобнувся на землю.
Очкарік та Зек побожно дивляться на Карла Маркса.

Дія друга

В хату вламуються жінки - стара блядь Зоя та жидовска істєрічка Маня.
Вони п'яні та веселі.
Зоя та Маня: Хрістос воскрєс !
Лізуть цілуватися до чоловіків.
Зек: Харе піздєть, зараз в солнишко дам.
Очкарік: Курви!
Маня (інтєрічєскі): За шо мнє такоє наказаніє !
Зоя: Спокойно! Краще вгадаєте де ми з Манєю були?
Зек: На блядках.
Зоя: Ось облиш свій лагєрний юмор !
Зек: Зоя, ти не виябуйся, а то ж я можу і не понять !
Зоя: А були ми у церкві. Там такой батюшка. Ето шо-то. Молодой. Бородка маненькая. На всіх близгає ото своєю близгалкою, а на нас з Манюнєй жодного разу не попав. Нє, ну ви прєдставляєтє. Оце значить я вранці, як та пізда-партізанка, нє похмєлілася ніхуя полюдськи, попіздовала до церкви, а воно не близгаєт.
Очкарік: Бо ти богохульніца !
Зек: Ні, вона - пізда стара.
Зоя: А Маня возьми та скажи: а поблизгайте, батюшка, на дєвочєк.
Очкарік: Це ти в носі дєвочка?
Зоя: І шо ви думаєтє воно відповіло? Каже: "для дєвочєк всьо що завгодно". Оце батюшка, єбі його мать войтилу !
Зек: Як сказав Лєнін: інтєлігенція - ге....
На цьому його обриває страшенний регіт, хтось знов падає за вікном. Чути як тіло йобнулось на землю.
Всі побожно дивляться на портрет Карла Маркса. Єврєйка Маня заходиться креститися.
Зоя: А давайте яйцями лупаньомся !

Дія третя

Друзі тримають різнокольорові пасхальні яйця.

Очкарік: Вєсь сєкрєт у тому, що той хто б'є у того яйце не розбівається. Це всьо в кнігах є.
Маня: Такі у біблії?
Очкарік (передразнює): Такі нєт. В торє, Капіца написав, у розділі молєкулярноє обрєзаніє.
Маня пиздить Очкаріка ногою по яйцях.
Зек (ригоче): Такі да ! Маня, диви - ціле.
Зоя: Науковий експєрімєнт - пєрвоє дєло.
Очкарік (плаче): Перше травня - побойтеся бога !
Інші регочуть.

Раптом двері відчиняються.
Входить Мальчіш-Кібальчіш у сапогах, папахє, партупєє та тєлогрєйкє, із під папахи виглядає замизгана будьоновка.
Він старий, товстий та негарний.

Маня: Хрістос воскрєс !
Мальчіш-Кібальчіш: Ага, контра, нахуй ! - витягає із кішені червоне яйце та піздить ним по головам присутніх.
Голови із тріском лускають. Яйце не б'ється.
Мальчіш легким рухом виносить шибку к хуям, заходиться дико реготати.
У вікно один за одним вилітають Зек, Очкарік, Зоя та Маня.

Мальчіш-Кібальчіш (рівняється на портрет Маркса): Всєгда готов, блядь !
Десь далеко лунає голос із радіо: "Лєтят самольоти - привєт Мальчішу, пливут параходи - прівєт Мальчішу ...".

На сцені з'являеться "бунтарський дух" у вигляді товстих танцорів у червоному тріко, що скачуть один за одним.
Хор співає "Сєні мої сєні".

Завіса

На головну
Стрибнути в гостєвую



На сайті :
Лінкі :


Hosted by uCoz